У листопадові дні Україна відзначає 160-річчя від дня народження славетної буковинки Ольги Кобилянської
📖 Її називали «гірською орлицею» за горде серце, «пишною трояндою в саду української літератури» — за яскраву метафоричність бачення. Себе ж вона називала скромно називала скромно і просто — «робітницею свого народу», девізом життя якої були слова: «Що люблю, люблю вже навіки».
У листопадові дні Україна відзначає 160-річчя від дня народження славетної буковинки Ольги Кобилянської, української письменниці-модерністки, репрезентаторки нових естетичних віянь в українській літературі на зламі ХІХ – ХХ ст., однієї з активних учасниць феміністичного руху на Буковині.
17 листопада у приміщенні обласного художнього музею відбулася презентація мистецько-просвітницького проєкту Чернівецького відділу «Союзу Українок» (голова – Олена Пономаренко) «Коло Кобилянської», у засіданні якої взяли участь консул Румунії в Чернівцях Ніколає-Дан Константін, відомі буковинські поети, журналісти, митці, викладачі Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, голови національних громад, учні закладів освіти.
Від імені начальника Чернівецької районної військової адміністрації учасників зібрання привітала начальниця управління освіти, охорони здоров’я, культури, молоді та спорту Людвига Цуркан, яка підкреслила, що сьогодні інтерес до творчості О. Кобилянської – і читацький, і науковий – не тільки не згасає, але й набуває нової сили. У нинішньому XXI столітті Ольга Кобилянська гарантовано була б однією з тих особистостей, яких бажано і престижно запрошувати на резонансні теле– та радіошоу, літературно-мистецькі акції, диспути, дискусії. Вона була б у центрі уваги під час науково-практичних конференцій з питань філософії, психології, культури та довкілля. З нею було б цікаво розмовляти про мораль, етику, естетику, релігію, театр, кіно, живопис, літературу тощо. Хочеться доземно уклонитися пам’яті великої письменниці. Бо дороге, близьке її слово нам, її нащадкам.
