Українська мова об’єднує патріотів, які боронять незалежність і цілісність нашої держави
Україна вперше з 1997 року відзначає День української писемності та мови 27 жовтня.
Саме сьогодні за новоюліанським календарем ми вшановуємо памʼять Преподобного Нестора-Літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, якого вважають прабатьком української писемності та автором першої фундаментальної історичної праці на українських землях – «Повісті минулих літ».
Українська мова походить від єдиного праслов’янського кореня, а не від міфічної давньоруської мови, яка нібито розділилася на три мови – українську, білоруську та російську. Процес формування української мови розпочався в 6 ст. і тривав до 16 ст.
На думку вчених, виразні протоукраїнські особливості лексики сформувалися ще до 11-12 століть. На стінах Софійського собору є написи староукраїнською мовою. Наприклад, у фразі «Господи помози рабу своєму Павлови» ім’я завершується у типово українському давальному відмінку.
Після занепаду Київської держави та Королівства Русі для української мови настали важкі часи. Але найбільших утисків вона зазнала у Московській державі та Російській імперії.
Ще в 1627 році за наказом московського царя вперше було спалено книги, надруковані в Україні. В 1720 році Петро I взагалі заборонив книгодрукування українською мовою. Крім того, в освітніх закладах заборонялося викладання українською, а в церквах – виголошення проповідей.
Збереженням і популяризацією мови зайнялася українська інтелігенція. Творцем сучасної української мови став дипломат Іван Котляревський, автор творів «Енеїда» та «Наталка Полтавка», які створені на основі живої народної мови.
Тарас Шевченко довів своєю поезією, що українська мова нічим не поступається іншим мовам. Усьому світу відомі імена та твори великих класиків української літератури: Івана Франка, Лесі Українки, Івана Котляревського, Олександра Довженка, Марка Вовчка, Василя Стуса, Ольги Кобилянської та багатьох інших.
Сьогодні українська мова об’єднує людей, готових відстоювати незалежність нашої держави, обороняти та розбудовувати її задля благополуччя майбутніх поколінь.
