24 жовтня Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй
24 жовтня 1945 року, після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органа, була офіційно створена Організація Об’єднаних Націй. Україна серед перших держав підписала статут ООН і ввійшла до групи засновників організації. У 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. Традиційно в цей день у всьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням.
До 1991 р., перебуваючи у складі Радянського Союзу, Україна мала в ООН власне представництво на рівні де-юре незалежної країни. Про високий авторитет нашої держави в ООН як у вказаний, так і в новітній період її розвитку свідчить неодноразове обрання України до Ради Безпеки ООН – органу, на який країнами-членами ООН покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки (1948-1949, 1984-1985, 2000-2001, 2016-2017 рр.).
Генеральні секретарі ООН відвідували Україну десять разів: У Тан (1962 р.), Курт Вальдхайм (1981 р.), Перес де Куельяр (1987 р.), Бутрос Бутрос-Галі (1993 р.), Кофі Аннан (2002 р.), Бан Кі-мун (2011, 2014, 2015 рр.), Антоніу Гутерріш (2017 р., 2022 р.).
Виняткового значення наша держава надає питанню зміцнення ООН як центру багатосторонніх зусиль у вирішенні складних та комплексних викликів. Україна виходить із необхідності належної реалізації підсумкових документів самітів ООН з питань сталого розвитку, подальшого реформування ООН, зокрема Ради Безпеки, підвищення ефективності її діяльності, посилення ролі ГА ООН як найбільш представницького політичного органу світу.
З 20 лютого 2014 року головним завданням і пріоритетом української дипломатії у рамках ООН залишається протидія російській агресії, відновлення територіальної цілісності України та припинення грубих порушень Москвою засад сучасного світового порядку, заснованого на Статуті ООН.
В умовах триваючої агресії РФ проти України вкрай важливе політичне та міжнародно-правове значення має ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН резолюцій 68/262 (27.03.2014) «Територіальна цілісність України», 71/205 (19.12.2016), 72/190 (19.12.2017), 73/263 (22.12.2018), 74/168 (18.12.2019), 75/192 (16.12.2020) та 76/179 (16.12.2021) «Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна», 73/194 (17.12.2018), 74/17 (09.12.2019), 75/29 (07.12.2020), 76/70 (09.12.2021) «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Україна, а також частин Чорного та Азовського морів», а також включення до порядку денного 73-ї, 74-ї, 75-ї та 76-ї сесій ГА ООН пункту порядку денного «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України», розгляд якого відбувся 20 лютого 2019 р., 20 лютого 2020 р., 23 лютого 2021 р. та 23 лютого 2022 р. відповідно.
З початком повномасштабної війни росії проти України дипломатичною службою України активно використовуються всі можливі політико-дипломатичні заходи у рамках міжнародних організацій з метою відсічі повномасштабної збройної агресії рф та блокування росії на міжнародних майданчиках.
Так, нами було забезпечено ухвалення резолюції Ради Безпеки ООН про скликання Надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН. Протягом роботи сесії вже схвалено три важливі резолюції:
1. «Агресія проти України» (2 березня 2022 року);
2. «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24 березня 2022 року);
3. «Призупинення прав членства рф в Раді ООН з прав людини» (7 квітня 2022 року).
Також МЗС забезпечило включення постійного пункту по Україні до порядку денного Ради Безпеки ООН, що надало можливість Раді розглядати за потреби будь-які питання, пов’язані з миром та безпекою України, у тому числі проблематику агресії рф проти України, безпекових гарантій після завершення війни з рф та забезпечення стабільного миру і відбудови України. Загалом після вторгнення рф в Україну РБ ООН провела 30 засідань, присвячених обговоренню наслідків російської агресії проти України, з них два за участі Президента України.
Україні вдалося залучити ООН до переговорного процесу з евакуації цивільного населення та військових з Маріуполя, а також до переговорів щодо створення умов для вивозу зерна. Так, за результатами візиту Генсекретаря ООН А.Гутерриша до України у квітні під проводом ООН було організовано першу евакуацію цивільних з оточеного російськими військами міста Маріуполя, а також військових із заводу «Азовсталь».
З березня 2014 р. в Україні на запрошення Уряду нашої держави діє Моніторингова місія ООН у галузі прав людини, яка, зокрема, відстежує ситуацію на тимчасово окупованих територіях Криму, а також Донбасу.
Важливою у контексті фіксації масових порушень прав людини на окупованих територіях стали вже чотири доповіді Генерального секретаря ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Україна», які були підготовлені на виконання однойменних резолюцій Генеральної Асамблеї ООН. У доповідях також міститься заклик Генерального секретаря ООН до РФ як держави-окупанта припинити грубі порушення прав людини та дотримуватися усіх своїх зобов’язань у відповідності до міжнародного гуманітарного права та прав людини.
У березні 2022 року Рада ООН з прав людини заснувала Незалежну міжнародну комісію ООН з розслідування злочинів в Україні, яка уповноважена розслідувати всі ймовірні порушення та зловживання у сфері прав людини і порушення міжнародного гуманітарного права і пов’язані з ними злочини в контексті агресії рф проти України з метою забезпечення відповідальності.
Украі?на завжди розглядала свою участь в операціях ООН з підтримання миру як важливии? внесок у спільну справу з протидіі? загрозам міжнародному миру і безпеці. До початку війни більше 300 украі?нських блакитних шоломів виконували завдання у складі 6 місіи? ООН. А наш національнии? контингент, зокрема 18-й окремий вертолітний загін, був важливою частиною Місіі? ООН із стабілізаціі? в Демократичніи? Республіці Конго. На жаль, з початком війни, Україна була вимушена відкликати увесь свій контингент і персонал з міжнародних операцій з підтримання миру.
Як учасник усіх міжнародних конвенцій і протоколів, що регулюють боротьбу з тероризмом, Україна бере активну участь у діяльності ООН на контртерористичному напрямі.
Україна – активний учасник діяльності органів системи ООН у сфері прав людини, сторона всіх основних документів ООН з прав людини, включно із Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права, Факультативними протоколами до них та Міжнародною конвенцією з ліквідації всіх форм расової дискримінації.
У 1997 р. Міністра закордонних справ України Г.Й.Удовенка було обрано на посаду Голови 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН – найвищу посаду в Організації. Предметом особливої гордості України є те, що саме 52-га сесія ГА ООН, яка увійшла в історію як «сесія реформ», ухвалила всеосяжну програму реформування Організації, запропоновану її тодішнім Генеральним секретарем К.Аннаном, і надала потужного імпульсу широкомасштабному оновленню ООН.
За час свого членства в ООН Україна сім разів обиралася членом Економічної і Соціальної Ради ООН (востаннє – на період 2019-2021 рр.), чотири – членом Ради ООН з прав людини (востаннє переобрано на період 2021-2023 рр.), одного разу – Комісії ООН з миробудівництва (2011-2012 рр. та віце-головування у 2011 р.), а також у 2017-2018 році тодішній Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко був віце-головою 73-ї сесії ГА ООН. Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця є Віце-головою Економічної та Соціальної Ради ООН.
Україна також входить до складу Виконавчої ради ПРООН/ЮНФПА/ЮНОПС на період 2022-2024 рр. (віцеголовування), Виконавчої ради ООН-Жінки на період 2022-2024 рр. (віцеголовування), Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) на період 2019-2025 рр., Комісії з соціального розвитку на період 2019-2023 рр., Комісії ООН з народонаселення та розвитку на період 2020-2024 рр., Комісії ООН з наркотичних засобів на період 2020-2023 рр.
Кандидатуру України обрано до Комісії ООН зі статусу жінок на період 2023-2027 рр. (вибори відбулися у 2022 р.), а також представлено на вибори до складу Ради ООН з прав людини на період 2027-2029 рр. (вибори у 2026 р.), Ради Безпеки ООН на період 2046-2047 рр. (вибори у 2045 р.), Статистичної комісії ООН на період 2024-2027 рр. (вибори у 2023 р.), а також на посаду Голови 102-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (вибори у 2047 р.).
Україна – активний учасник міжнародної співпраці з досягнення сталого розвитку, спрямованої на комплексне вирішення завдань охорони довкілля, соціального розвитку й економічного зростання на глобальному, регіональному та національному рівнях.
Делегація України стала головним ініціатором та організатором підготовчого процесу до скликання першої спецсесії Генасамблеї ООН з проблеми ВІЛ/СНІД у червні 2001 р. Нині наша держава активно використовує можливості ООН для боротьби з ВІЛ/СНІД, зокрема шляхом залучення проєктної і технічної допомоги органів ООН.
Україна бере помітну участь у зусиллях ООН, спрямованих на подолання кліматичних змін, і є учасником Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та її Кіотського протоколу. Україна була серед перших країн, які у 2016 р. ратифікували новий глобальний кліматичний договір – Паризьку угоду.
Наша країна отримує значну технічну, консультативну та фінансову допомогу спеціалізованих установ ООН, її фондів та програм, зокрема, у сферах демократичного врядування, подолання бідності, досягнення національних Цілей сталого розвитку, підтримки державного управління, боротьби з ВІЛ/СНІД та іншими тяжкими хворобами, захисту довкілля.
У сфері розвитку допомога від ООН надається через Рамкову програму партнерства Уряду України - ООН на 2018-2022 рр., яка включає проекти, що реалізуються в Україні всіма установами системи ООН, пріоритетними є 1) стале економічне зростання, навколишнє середовище і зайнятість; 2) рівний доступ до якісних та інклюзивних послуг і соціального захисту; 3) демократичне врядування, верховенство права; 4) безпека громадян, соціальна єдність і відновлення з особливим акцентом на Сході. Бюджет Рамкової програми становить 667 млн. дол. США, що передбачає залучення додаткових ресурсів для реалізації цих проектів.
У контексті негативних гуманітарних наслідків агресії РФ проти України та діяльності незаконних збройних формувань на сході нашої держави значно посилилася співпраця між Україною та ООН у галузі гуманітарної допомоги з боку органів оперативної діяльності системи ООН (УВКБ, УКГП, ПРООН, ВООЗ, ЮНФПА, ЮНІСЕФ та ін.).
Починаючи з квітня 2014 р. організації системи ООН щороку реалізують в Україні плани гуманітарного реагування, підготовка яких здійснюється у координації з відповідними ЦОВВ України. Від початку повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року мобілізація фінансових ресурсів для підтримки гуманітарної діяльності ООН в Україні здійснюється в рамках Екстреного звернення (Flash Appeal). У рамках Екстреного звернення до кінця 2022 року на цілі гуманітарного реагування в Україні планується мобілізувати 4,3 млрд. дол. США. Крім того, за Регіональним планом реагування для допомоги біженцям (Regional Refugee Response Plan), яким опікується Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, планується мобілізувати 1,85 млрд. дол США до кінця 2022 року. Цей план передбачає надання підтримки сусіднім з Україною державам, які приймають біженців з України, з метою забезпечення міжнародного захисту та надання гуманітарної допомоги біженцям з України.
Одним із важливих напрямів співпраці між Урядом України та ООН є також пом’якшення та мінімізація довготермінових наслідків Чорнобильської катастрофи. Починаючи з 1990 р. Генеральною Асамблеєю ООН схвалюється резолюція щодо зміцнення міжнародного співробітництва та координація зусиль у справі вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи (з 1993 р. – на дворічній основі, а з 2007 р. – на трирічній). Наступне схвалення «чорнобильської» резолюції ГА ООН має відбутися у 2022 році. Традиційно щороку переважно у квітні в рамках ООН проводиться низка заходів з привернення уваги до Чорнобильської проблематики, що охоплюють економічну, соціальну та медичну сфери. Наразі підхід Об’єднаних Націй до проблем Чорнобиля полягає у зосередженні основної уваги на поступовому переході від гуманітарної допомоги до підтримки соціально-економічного розвитку постраждалих територій.
