Головне управління ДПС у Чернівецькій області інформує:
Буковинці спрямували на соціальні потреби майже 3,3 мільярди гривень єдиного внеску
Упродовж січня-жовтня 2021 року роботодавцями Чернівецької області сплачено до державних цільових фондів сплату 3296,6 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. При цьому індикативне завдання виконано на 104,7 відсотків, тобто додатково до державних цільових фондів надійшло 148,8 мільйонів гривень ЄСВ.
У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження на соціальні потреби зросли на 17,5 відсотків, що в абсолютному значенні становить 490,2 мільйони гривень.
Найбільша частка єдиного внеску до цільових фондів сплачена роботодавцями з заробітних плат, винагород за договорами ЦПХ, тощо, що становить 2768,9 мільйонів гривень.
У податковій службі Буковини зазначають, що позитивна динаміка сплати ЄСВ досягається в першу чергу за рахунок співпраці з роботодавцями краю та розуміння ними пріоритетності відрахувань на соціальні потреби.
Нагадаємо, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями зі сплати єдиного внеску зобов’язань зі сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
З метою використання права на податкову знижку на навчання платник має надати декларацію та відповідні документи
Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, що право платника податку на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки та обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України.
Платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Нагадаємо, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені - п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Пунктом 6 ст. 79 Закон України від 05.09. 2017 № 2145-VІІІ «Про освіту» встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором, який укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
З метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник податку може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату. У договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
У податковій службі Буковини нагадують, таку декларацію за минулий рік громадяни можуть подати до податкового органу за місцем реєстрації до 31 грудня 2021 року у будь-який зручний для себе спосіб, зокрема в електронній формі через Електронний кабінет платника.
Оподаткування ПДФО вартості подарунків, які роздаються під час проведення рекламної акції
Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, що відносини, які виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, регулює Закон України «Про рекламу», який визначає засади рекламної діяльності в Україні.
Так, Законом України «Про рекламу» встановлено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Споживачі реклами - це невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама.
Товар - це будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об’єкти права інтелектуальної власності.
Нормами Податкового кодексу України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) - у частині, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Таким чином, якщо під час проведення рекламної акції здійснюється розповсюдження рекламного товару, а споживачами реклами є невизначене коло платників податку, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб - споживачів таких рекламних заходів та, відповідно, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Водночас, якщо у період проведення рекламної акції надаються подарунки, отримувачами яких є конкретні особи, то вартість таких подарунків є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є майно такого платника податків
Фахівці управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Чернівецькій області звертають увагу платників, які мають заборгованість з податків та зборів, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України та іншими законодавчими актами.
Якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків. У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з Податковим кодексом України.
При цьому пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.
Подання Додатку 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз'яснюють, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).
Пунктом 1 розд. II Порядку визначено, що Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.
У разі незаповнення того чи іншого рядка Розрахунку та додатків до нього через відсутність операції такий рядок прокреслюється (п. 3 розд. II Порядку).
Порядок заповнення додатка 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку визначений п. 1 розд. IV Порядку.
Додаток 1 до Розрахунку призначений для щоквартального формування платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у розрізі місяців звітного кварталу.
Якщо платник ЄВ у звітному кварталі не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, – Додаток 1 до Розрахунку за відповідний квартал не подається.
Таким чином, Додаток 1 до Розрахунку не заповнюється та не подається у складі Розрахунку лише за умови відсутності показників для декларування протягом усього кварталу.
Якщо показники для декларування наявні лише в одному з місяців кварталу, то Додаток 1 подається за кожен з таких місяців, а пусті рядки прокреслюються (у разі подання документа в електронному вигляді – такі рядки не заповнюються).
